У Житомирі 8 жовтня у актовій залі обласної універсальної наукової бібліотеки імені О. Ольжича відбулася прес-конференцію «Уродженець м. Бердичева отець Владислав Буковинський – новий блаженний Католицької Церкви».
Прес-конференція організована Житомирською обласною Спілкою поляків України (голова Вікторія Лясковська – Щур) під почесним патронатом Генерального Консула Республіки Польща у Вінниці Томаша Олейнічака та за підтримки управління культури Житомирської облдержадміністрації, Інформаційно-освітнього центру Люблінського католицького університету Івана Павла ІІ в Житомирі.
11 вересня у м. Караганді (Казахстан) відбулася беатифікація отця Владислава Буковинського, уродженця м. Бердичева, священика Римсько-Католицької Церкви. Отець Владислав Буковинський народився 22 грудня 1904 р. у м. Бердичеві, помер у 3 грудня 1974 року у Караганді, там і похований у крипті кафедрального собору Пресвятої Богородиці Фатімської Матері всіх народів. Багатолітній в’язень радянських таборів. Очолив беатифікацію представник Папи Римського префект Конгрегації у справах канонізації кардинал Анжело Амато. Йому співслужили 15 єпископів з Казахстану, Росії, Польщі, України. В урочистостях взяла участь делегація з України на чолі з єпископом Києво-Житомирської дієцезії Віталієм Скомаровським. Папський представник урочисто зачитав лист Папи Римського Франциска з рішенням про беатифікацію отця Владислава Буковинського. У цьому листі Святійший Отець повідомив, що спомин блаженого отця Владислава Католицька Церква відзначатиме 20 червня кожного року. Це перший беатифікований Католицькою Церквою священик – уродженець нашого краю. Українські католики сподіваються, що незабаром Владислав Буковинський буде причислений до лику святих (свята Тереза Калькутська була беатифікована у 2013 р., а канонізована – у 2016 р.)
Учасниками заходу були вірні Римсько-Католицької Церкви м. Житомира і області, представники полонійних організацій, студенти і викладачі Житомирського державного університету імені Івана Франка, громадськість Житомира, консул Республіки Польща у Вінниці Войчех Мрозовський, директор департаменту по міжнародним зв’язках з поляками за кордоном Моніка Каштеляк канцелярії Президента Польщі, настоятелі парафій: Пресвятої Діви Марії Вітольд Йосиф Ковалів (м. Острог Рівненської області), Різдва Богородиці Андрій Бачинський (м. Коростишів), Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії Рафал Мишковський (м. Бердичів). Ці священики у складі української делегації, взяли участь у беатифікації о. Владислава Буковинського у м. Караганді (Казахстан), яка відбулась 11 вересня 2016 р.
Дослідник життя і служіння о. Владислава Буковинського В.Й. Ковалів розповів про його життєвий шлях, прокоментував діафільм присвячений о. Владиславу. Особливо вразила учасників конференції відданість о. Владислава вірним Католицької Церкви у Казахстані, де він відбував покарання за вірність Христу. Не зважаючи на слабке здоров’я, переконання родичів і близьких у Кракові не повертатися у Радянський Союз, він добився можливості отримати громадянство СРСР, щоб поїхати до Казахстану, де на нього чекали вірні-католики. На попередження лікарів про серйозну загрозу його здоров’я, він відповів, «що його могила також буде апостольствувати».
Кс. Р. Мишковський і Кс. А. Бачинський розповіли про свої враження від подорожі до Казахстану, життя Католицької Церкви у тих краях.
Несподіваний поворот набув кінець конференції – не афішована тема переслідування Католицької Церкви у Радянському Союзі, висилка священиків до Сибіру і Казахстану, атмосфера правди, яка панувала у залі, спонукала настоятеля житомирської парафії Св. Вацлава кс. прелата Людвіга Камілевського поділитися спогадами про свій період перебування у Казахстані, про труднощі, які доводилося переборювати католицькому священику на шляху служіння вірним. Розповідь Л. Камілевського доповнив настоятель Романівської парафії Рішард Дзюба.
Імена багатьох священиків-мучеників Римсько-Католицької Церкви в Україні часів радянського атеїзму для багатьох залишаються не знаними. Їх вірність Христу стала підставою для переслідування, заборони служіння, а іноді і знищення.
Учасники конференції висловили сподівання, що пам’ять про католицьких священиків, яких переслідували й депортували лише за те, що вони були непохитними у вірі і служінні людям не зникне.
Житомир, Олександр Пивоварський