ГО "Житомирська обласна Спілка поляків України"

Nasze projekty:
Wieści Polonijne

Tęcza Żytomierzszczyzny

Wideo

Uczymy się polskiego

Cmentarz Polski w Żytomierzu

Muzyczny Skarbiec Wołynia

Cmentarz Polski w Żytomierzu

Walenty Grabowski (ur. 10 lipca 1937 we wsi Gorodne rejonu krasnokutskiego na Charkowszczyźnie, zm. 24 grudnia 2004) – ukraiński dziennikarz, tłumacz literatury i pisarz polskiego pochodzenia. Od końca lat 80. aktywnie zaangażowany w działalność polskiej mniejszości narodowej na Żytomierszczyźnie. Pierwszy prezes Żytomierskiego Obwodowego Oddziału Związku Polaków na Ukrainie.

Народився Валентин Болеславович 10 липня 1937 року в селі Городне на Харківщині у польській родині. Через кілька років родина повертається у рідне село батьків майбутнього поета Вірівку Ємільчинського району Житомирської області. Дитячі і юнацькі роки минали в батьківському селі Вірівці. Спочатку це було не село, а слобода, розташована у лісі серед розмаїття мальовничої природи. Хлопчиком Валентин любив часто збирати ожину, малину, ходити по гриби, рибалити на річці. Рано втратив батька, він загинув на війні. Залишився з матір’ю, яка згодом стала головною героїнею його поезії.

У Вірівці Валентин закінчує початкову школу, потім Нараївську семирічку. У 1954 році закінчує зі срібною медаллю Великояблунецьку середню школу і вступає до Житомирського педагогічного інституту на філологічний факультет, а згодом — на факультет журналістики в Києві. Проба журналістського пера розпочалась у Володарськ-Волинській районній газеті «Колгоспна праця», Черняхівській районній газеті «Нове життя», а з березня 1964 року по серпень 1986 року — в обласній газеті «Радянська Житомирщина». Майже 10 років працював заступником редактора цієї газети. Впродовж двадцяти років очолював обласне літературне об’єднання імені Бориса Тена.

Писати і друкуватися Валентин Грабовський у місцевій пресі почав зі шкільних років. Перша поетична збірка Валентина Болеславовича «Ключі» вийшла друком в 1966 році у видавництві «Молодь». Збірка відзначалася напруженим пошуком молодого автора власних тем і власного поетичного слова. Основним лейтмотивом поетичної збірки стали хвилюючі роздуми про високе призначення людини, про велич самопожертви заради інших, вірність землі батьків. Водночас він намагається глибоко осмислити красу і складність життя.

Друга поетична збірка «Наснилася матері вишня», яка вийшла в 1968 році у видавництві «Радянський письменник», засвідчила не тільки про творче і духовне зростання, а й яскраво продемонструвала ще одну помітну грань його літературного обдарування — проникливий ліризм. Теплотою сповнені поезії збірки про найдорожчу для кожного людину — матір.

Валентин Болеславович Грабовський видав півтора десятка книг — віршів, перекладів, мистецтвознавчих розвідок. Це поетичні збірки: «Над Тетеревом» (1973), «Грім-дерево» (1979), «Лісові цимбали» (1982), «Передчуття» (1993), «На цьому березі» (1997). В останній період творчості автор усе частіше звертається до історичних тем (поезії «Володимир», «Свідчить попіл», «Гайдамацька мати»).

Його також непокоїть проблема екології природи й екології душі. На Житомирщині він бачить не тільки чарівні картини природи, а й страшні трагічні наслідки колишньої війни, Чорнобильської катастрофи, змальовує їх у творах. Але важливі соціальні проблеми, які знаходять висвітлення у творах поета, не відтісняють на другий план ліричні почуття, не позбавляють його потреби оспівувати красу любові («Трояндові вуста», «Вишенька», «Ніч, дарована тобою» та інші).

У 1999 році побачила світ збірка Валентина Грабовського «Загадки житомирських картин», в якій письменник знайомить читачів з історіями створення знаменитих картин, з життям їх творців.

Значне місце в поетичній творчості Валентина Грабовського займали переклади. У списку перекладів — Адам МіцкевичОлександр ПушкінГустав Олізар, Максим Танк та інші. Вони зібрані в книзі «Розмова з каменем» (2005). Гортаючи сторінки, переймаєшся відчуттям того, що спілкуєшся з живим словом справжнього поета — словом, що розкриває глибину, вищу суть людини, яка не знає етнічних меж, приналежності віку, статі. Перекладаючи, автор, вірний своєму стилю, доносить до читача дух оригіналу, прокладаючи мости — від епохи до епохи, від серця до серця. Валентин Болеславович — лауреат обласної премії Миколи Шпака та літературної премії ім. Лесі Українки (Українського фонду культури) за збірку «Передчуття» (1996).

Поет, публіцист, перекладач та громадський діяч Валентин Болеславович Грабовський пішов з життя 24 грудня 2004 року, залишивши після себе багату творчу спадщину і добру пам’ять колег і друзів, побратимів по перу. Він багато працював із творчою молоддю, відкривав і підтримував молоді таланти, багато часу віддавав громадській діяльності. Його вірші часто звучать зі сцен на шкільних і студентських вечорах, по радіо в літературних передачах. Самобутність його поетичного таланту, гостра сучасність творчості знайде відгук у шанувальників поезії майбутніх поколінь.

Житомирщина не забуває свого Поліського Орфея. 22 серпня 2006 року в Житомирі на будівлі обласної державної адміністрації (майдан імені С. П. Корольова, 12) відкрито пам’ятну дошку Валентину Грабовському. В 2006 р. Польським науковим товариством було відкрито пам’ятну дошку Валентину Грабовському на будинку по вулиці Великій Бердичівській, 36, в якому жив поет.

Switłana Gres