Внесення змін до українського законодавства, яке захищає права нацiональних меншин, є однією зі семи умов, які Євросоюз висунув Україні у червні минулого року під час надання їй статусу країни-кандидата. У середині грудня Верховна Рада ухвалила новий Закон про національні меншини (спільноти) України, під яким вже поставив свій підпис президент Володимир Зеленський.
Згідно з інформацією, поданою у картці відповідного законопроєкту №8224 на сайті Верховної Ради, документ повернули до парламенту за підписом глави держави 29 грудня 2022 року.
Згідно з Регламентом ВР, підписаний президентом закон надалі буде опублікований у газеті “Голос України” і через півроку після цього більшість його положень набуде чинності.
Як повідомлялося, Верховна Рада ухвалила у другому читанні та цілому новий законопроєкт про національні меншини (№8224), скасувавши тим самим старий Закон України “Про національні меншини в Україні” від 25.06.1992 року.
Це рішення підтримали 324 народні депутати на пленарному засіданні 13 грудня.
Закон складається з преамбули, п’ятьох розділів та 21-ї статті.
Відповідно до ухваленого закону, національна меншина – це «стала група громадян України, які не є етнічними українцями, традиційно проживають на території України в межах її міжнародно визнаних кордонів, об’єднані спільними етнічними, культурними, історичними, мовними та/або релігійними ознаками, усвідомлюють свою приналежність до неї, виявляють прагнення зберегти і розвивати свою мовну, культурну, релігійну самобутність».
Національні меншини є «невід’ємними, інтегрованими та органічними частинами українського суспільства», а їхня культура – частиною української культури.
Держава має здійснювати політику інтеграції, але не допускати асиміляції осіб, які належать до національних меншин, проти їхньої волі.
Будь-яку дискримінацію осіб, які належать до національних меншин, заборонено. Водночас «не вважаються дискримінацією дії, що мають правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету та спрямовані на усунення юридичної чи фактичної нерівності в можливостях реалізації прав і свобод осіб, які належать до національних меншин».
Законом закріплюється визначення “національні меншини (спільноти)”:
- права, свободи та обов’язки осіб, які належать до національних меншин (спільнот); особливості державної політики щодо реалізації прав та свобод осіб, які належать до національних меншин (спільнот), зокрема особливості фінансового забезпечення впровадження такої політики, повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері захисту прав та свобод осіб, які належать до національних меншин (спільнот);
- можливість створення консультативно-дорадчих органів при державних органах виконавчої влади різних рівнів, щодо реалізації державної політики в сфері захисту прав та свобод осіб, які належать до національних меншин (спільнот);
- можливість створення центрів національностей в обласних центрах або визначених населених пунктах коштом державного та/або місцевого бюджетів, для функціонування громадських об’єднань національних меншин (спільнот) на безоплатній основі;
- міжнародне співробітництво та закордонні зв’язки національних меншин (спільнот).
Законом також вносяться зміни до Закону “Про місцеве самоврядування в Україні”, а саме – статтю 10 доповнюють частиною шостою такого змісту: “Для реалізації своїх повноважень сільські, селищні, міські, районні, обласні ради мають право створювати консультативно-дорадчі органи”.
www.zozpu.org za UNN
