Сьогодні місто Чуднів Житомирської області привернув велику увагу вчених та громадськості України, Білорусі та Польщі: знайдена чавунна надмогильна плита видатного письменника польсько-білорусько-українського пограниччя, засновника нової білоруської літератури Яна Баршчевського (1781 – 1851).
Власник подвір’я Анатолій розповів, що копаючи траншею для прокладення газової труби, він раптово знайшов та викопав чавунну плиту. Знахідка була покрита іржею і важила біля 35 кг. Він поклав плиту на подвір’ї, і так вона пролежала майже 17 років. Коливання погоди: вітер, сніг, дощ, який змив іржу і з Власник подвір’я Анатолій розповів, що копаючи траншею для прокладення газової труби, він раптово знайшов та викопав чавунну плиту. Знахідка була покрита іржею і важила біля 35 кг. Він поклав плиту на подвір’ї, і так вона пролежала майже 17 років. Коливання погоди: вітер, сніг, дощ, який змив іржу і з 
небуття почав проявлятися напис! Дочка господаря Оленка старанно переписала букви та почала шукати відповіді в Інтернеті. Допомогло дівчинці у пошуках знання польської мови, яку вона вивчала у костьолі. Так її пошук привів до письменника Яна Баршчевського, який перед смертю чотири роки проживав у Чуднові.
Чуднівська знахідка негайно покликала до районного центру журналістку республіканського телевізійного каналу «1+1» Олену Кузнєцову, проф. Володимира Єршова та голову ГО «Житомирської обласної Спілки поляків України» Вікторію Лясковську-Щур. Сенсація привернула увагу також місцеву спільноту – Лілію Остропілець, краєзнавця Юрія Гайдаша, ксьондза о. Мирона Шалавінського РКЦ, заступника міського голови Наталію Корчук.
Проф. В.Єршов зазначив, що знахідка має велику історичну вартість, адже кардинально змінює відомості про дату народження Яна Баршчевського. На підставі інформації на чавунної плиті тепер можемо з великим ступенем вірогідності встановити справжню дату його народження – це 1781 р. та підтвердити дату смерті. До сьогоднішнього дня вважалися можливими датами народження 1790, 1794, 1796 та навіть 1799 роки, а датою смерті 28 лютого за старим стилем або 12 березня 1851 р. за новим. Також, професор розповів, що шукав поховання Яна Баршчевського та Генріха Ржевуського разом зі студентами ще наприкінці 1980-х років серед залишків чуднівського католицького кладовища, але все було без результатно. «Я вважав, – продовжує вчений, – що ми назавжди втратили їх могили. А сьогодні така знахідка! Але вона потребує ретельного дослідження та аналізу!».
Чуднівський краєзнавець Юрій Гайдаш повідомив, що саме на цьому місці, де знайшли надгробну таблицю, у позаминулому столітті містилося старе польське кладовище, від якого сьогодні взагалі ніщо не нагадує.
При первинному вивченні напису на могильній плиті, увагу привертають слова, які з першого погляду важко зрозуміти і не вживаються у сучасній польській мові. Доктор богослов’я кс. дк. Яцек Ян Павлович прокоментував: «Напис на чавунної таблиці зроблений старопольською мовою: „JAN BARSZCZEWSKI MIŁOSNIK BOGA NATURY I LUDZI PISARZ NATCHNIEN J CZUCIA. ZYŁ CNOTLIWIE LAT 70. UMARŁ 28 LUTEGO 1851 ROKU”.
Звідти також сполучник буква „j” (й) перед словом „czucia” (почуття) замість літери „i”. Їх використовували як взаємозамінні, що крім того видно і в тому ж самому написі, де також з’являється буква “i”. Флексійно вимовляється як “ji” (йі). У слові “ZYŁ” (жив) також немає літери “Ż” з крапкою. Так само, як і букви „Ś” i „Ń” в словах “шанувальник” і “натхнення”. Згідно з джерелами у справі про майбутню (wersalików) відсутність діакриту над великими літерами допускається (як це тепер на французькій мові) у польських печатках принаймні до XIX століття.
Перекладаючи текст на сучасну польську мову, можемо прочитати його таким чином:
Jan Barszczewski. Czciciel (lub miłujący) Boga, przyrodę i ludzi. Pisarz natchniony i wrażliwy. Żył cnotliwie (lub uczciwie) lat 70. Zmarł 28 lutego 1851 roku.»
Переклад на українську мову: «Ян Барщевський. Люблячий Бога природу і людей. Письменник натхненний і чутливий. Прожив доброчесно (чи чесно) 70 років. Помер 28 лютого 1851 року».
Для польської громади Житомирщини одним з пріоритетних напрямків завжєди було й є збереження культурного надбання батьківщини. Тому одностайно було вирішено викупити надгробну плиту у власника, яка є історичною цінністю, з метою її подальшої реставрації, вивчення та встановлення у визначеному чуднівською громадою місці, імовірно це буде стіна католицького храму Знайдення Господнього Хреста.
Вікторія Лясковська-Щур
голова ГО «Житомирської обласної
Спілки поляків України»
