Це сталося 75 років тому в Любліні…
У неділю, 3 липня 1949 року, в архікатедрі Любліна група людей помітила темні, кров’яні сльози, що стікали з образу Ченстоховської Матері Божої. Збентежений вікарій пізніше письмово підтвердив те, що бачили віряни, а в Люблін почали стікатися натовпи, що викликало жорстку реакцію комуністичної влади. Подію в архікатедрі назвали Люблінським чудом, а для відзначення 75-ї річниці цього чуда в Любліні тривають Дні Марії. «Мусимо відновлювати джерела нашої віри, Марія є чудовою провідницею», — говорить Vatican News — Радіо Ватикану о. Адам Ясч, прес-секретар Люблінської архідієцезії та канцлер курії.
«Слухати слово, як Марія». Під таким гаслом розпочалися в суботу Дні Марії. Їх завершенням стане у середу святковий літургійний обряд в архікатедрі, урочиста меса, а також вечірня процесія розарію вулицями центру Любліна. «Перед тим як Марія скаже ‘fiat’, вона роздумує над Божим словом у своєму серці. У перспективі минулого вона бачить події, коли Бог виявив свою вірність, і це дозволяє їй з надією дивитися в майбутнє – Божі слова здійснюються. Марія сама ніколи не підведе і закликає нас до такої ж позиції», — зазначає о. Адам Ясч.
Канцлер курії Любліна нагадує, що хоча Церква офіційно не висловилася щодо подій 3 липня 1949 року, св. Іван Павло ІІ згадав про них. У 1993 році Папа зробив це під час візиту до Сиракуз, освятивши санктуарій Плачучої Матері Божої, збудований на честь образу Марії, на якому в 1953 році з’явилися сльози.
Чотири роки раніше таке сталося в архікатедрі Любліна. Сльози на образі Червоної Мадонни викликали жваву реакцію віруючих, але й рішучу відповідь з боку комуністичних властей. «Це було перше такого масштабу соціально-релігійне явище в Польщі під контролем cовєтів: протягом кількох днів в ньому взяло участь кілька десятків тисяч осіб. Перед цим комуністи провели антицерковні дії та пропагандистські кампанії в першій половині 1949 року», — писав минулого року д-р Яцек Волошин, історик Польського інституту національної памʼяті (IPN), професор Люблінського католицького університету.
Комуністи відрізали місто від світу, Люблін був оточений своєрідним санітарним кордоном. Репресії посилилися після 13 липня, коли під час паніки під кафедральним собором загинула Гелена Рабчук, однак згідно з IPN обставини цього випадку досі не з’ясовані. Репресії у вигляді затримань і арештів охопили до 600 осіб, були заарештовані перші свідки подій 3 липня 1949 року — в тому числі сестра Барбара Садковська і о. Тадеуш Малец.
Однак папська пам’ять про люблінське свідчення не зникла. «Може це звучатиме парадоксально, але ще важливіше за те, що сталося 3 липня 1949 року, є те, що сталося пізніше, в наступні роки і десятиліття — цей знак сліз, Матір Божа проявила турботу про народ Божий, Матір Божа закликала нас до перетворення нашого життя», — підкреслює о. Адам Ясч.
Кульмінація святкувань 75-ї річниці Люблінського чуда відбудеться в середу, 3 липня. Того дня до полудня відбудеться 5 мес з проповіддю. О 19:00 Сідлецький єпископ Казімеж Гурда очолить месу. Після урочистої літургії вулицями міста пройде процесія розарію. О 22:00 відбудеться Ясногорський апель.
Кароль Дарморош (автор є працівником Польського Радіо)
Українською переклала Тетяна Петровська.
